МЯУ-МЯУ мука
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!
Океан закладок и токсиков, вот что меня окружало каждый день. Я был непременно в курсе всех новинок и горячих событий в мире наркотической индустрии. Мой слэнг был такой же разнообразным, как ассортимент наркотических препаратов. И вот однажды, я решил отбросить все сомнения и погрузиться в мир экстаза и безумной вечеринки.
Стряхнув с себя последние хрусты, я отправился на поиски нового лоиса. Ведь без лойсов, как без музыки на тусовке. Я хотел сорваться с цепи реальности и окунуться в бешенство вибрации и звуков. Парни из моей компании, которые уже стали постоянными компаньонами в этом безумном пути, рассказали мне о новой закладке.
Анашка, словно плачущая сирена, зажигала во мне желание попробовать его. Но, конечно, сначала нужно было закупиться. Я связался со своим дилером и встретился с ним. Передав мне в руки бошечку этого прекрасного растения, он сказал: "Это то, что ты искал. Жги его на полную."
Я не терял времени даром и сразу отправился на крышу своего Мерседеса. Мне была нужна свобода, чтобы полностью отдаться анашке. В своем экстазе, я забыл о всем, что меня окружало. Звук выхлопа моей машины стих вместе с реальностью. Я стал один с этой ночью и наслаждался каждой минутой.
Мои движения на крыше стали все более интенсивными, словно я хотел пробить всю волшебную силу анашки сквозь свое тело. В моем сознании зародилась идея создания новой песни. Это было нечто невероятное, что происходило в моей голове. Рифмы и мелодии проникали в мою душу, словно заклинания, вызывающие демонические силы.
Хрусты, потраченные на эту ночь безумия, оправдали себя во все сто. Я погрузился в мир безграничного творчества, и никакие границы не были мне страшны. Я почувствовал себя настоящим магом, способным изменить мир своими словами.
Танцы на крыше Мерседеса были только началом. Я решил запечатлеть этот момент и поделиться им с другими. Я включил свою камеру и снял весь процесс моего безумия. Прямо перед глазами моих поклонников раскрывался мир наркотической экстазирующей энергии.
Я заслужил лайк от каждого подписчика, ведь мой танец на крыше Мерседеса был незабываемым событием. Я атаковал интернет своими фото и видео, и ничего не мог отвлечь меня от этой безумной миссии. Я стал тем, о ком говорят во всех социальных сетях. Я стал иконою своего поколения, поколения, что бросает вызов обществу и создает свои собственные правила.
Но как это часто бывает, вскоре пришло воскресение после экстаза. Я стал зависим от своих лойсов и закладок, и мир реальности показал свое истинное лицо.
Мои друзья, которые казались раньше такими близкими, оказались токсиками, поглощающими всю мою энергию. Мой творческий огонь потух, и я заметался по пустым улицам, ища новую дозу вдохновения. Но оно больше не приходило.
Слава и похвалы угасли, также как и мое творческое пламя. Я стал обычным человеком, снова стоящим на земле. Моя бывшая икона стала пустой раковиной, а я остался один на этой пустынной улице.
Но я не сдамся. Я буду искать новый путь и новое вдохновение. Возможно, мои закладки станут знаками нового начала. Я буду писать о том, что важно для меня, о своих болезнях и страхах.
Наркотики и лоисы могут дать нам крылья, но они также их могут оборвать. Я понял это на своей собственной шкуре. Возможно, однажды я вернусь на крышу своего Мерседеса, но уже с новым взглядом на мир и силой, дающей мне настоящую свободу.
